Першу аудіокнигу, записану студентами-волонтерами Київського національного університету імені Тараса Шевченка, отримають 79 бібліотек та 5 шкіл-інтернатів для людей із вадами зору. На днях в Інституті журналістики відбулася презентація першої з серії запланованих аудіокнижок. Журналісти мали нагоду почути вибрані поезії Богдана-Ігора Антонича в записі студентів і акторів-учасників благодійного проекту «Аудіокниги для людей із вадами зору», а також побачили, як створюється в радіостудії наступна аудіокнига.

- Рівень цивілізованості кожного суспільства визначається тим, як воно вирішує проблеми інвалідів, - розповіла під час презентації одна з ініціаторок проекту, волонтерка Євгенія Вятчанінова. - Передусім ідеться про те, чи достатньо відрахувань з бюджету спрямовано на допомогу цим людям. Однак цим турбота про інвалідів у високо розвинених країнах не обмежується. На Заході вже давно стало пріоритетом, передовсім для молоді, віддавати вільний час для волонтерства на користь знедолених. Наш проект має на меті висвітлити проблему недостатнього оснащення бібліотек для незрячих (і теми інвалідів із вадами зору загалом) завдяки залученню до соціальної роботи найактивніших студентів.

У чому суть проекту молодих та амбітних? У рамках журналістської практики, на базі Інституту журналістики, волонтери записують серію аудіокниг із низкою віршів поетів доби «розстріляного Відродження», а також Б.-І. Антонича, П. Тичини, В. Сосюри, M. Рильського. Цей літературний продукт розповсюджується у мережі бібліотек для сліпих, а також усюди, де є в тому потреба: наприклад, школах-інтернатах для дітей із вадами зору, які за шкільною програмою вивчають твори зазначених авторів.

Навряд, чи студенти знали про вражаючий збіг обставин, коли обрали для реалізації саме цю ідею: у 2009 році виповнюється 200 років Брайлю (засновнику шрифта для незрячих), й цього ж року в Україні припиняє свою діяльність Будинок звукозапису й друку, де пишуться аудіо книги, друкуються періодичні видання та художня література шрифтом Брайля.

- За останній час держава планово займається знищенням УТОС, що вже там говорити про формування інформаційного простору для незрячих, - говорить Юрій Вишняков, директор Центральної бібліотеки для сліпих ім. Островського. – Ще 12 років ми мали пристойну інфраструктуру для людей із вадами зору (клуби, комп’ютерні центри, власну капелу «Карпати»). Сьогодні ж підтримка цієї галузі ледь животіє, а на книжки виділено копійки, та й тих ми не побачили. Так що кожна книжка, що виходить чи то шрифтом Брайля, чи то у аудіоформаті – справжня подія для нас.

Втілення проекту в життя стало можливим завдяки участі студенток Євгенії Вятчанінової та Єлизавети Олійник у конкурсі «Ініціатива року» у КНУ імені Тараса Шевченка, що забезпечило повне фінансування запланованих аудіокниг. Окрім того, студентів підтримали меценати: Група компаній «Фокстрот», компанії «Медіатрейдтинг» та «Сі Ді Імідж». Інформаційний та консультаційний супровід забезпечив Український форум благодійників.

«Наше партнерство зі студентами – успішна тактика реалізації задекларованої філософії соціально відповідальності бізнесу, - сказав генеральний директор управляючої компанії Групи «ФОКСТРОТ» Володимир Шульмейстер. – Соціальні ідеї студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Києво-Могилянської академії, НАУ швидко знаходять відгук у наших серцях і спільними зусиллями стають корисними справами.

Крім наданих CD-дисків, бізнесмени висунули цікаву пропозицію на майбутнє – сформувати аудіоальбом, де три диски могли б задовільнити інтерес різних вікових аудиторій від малечі до сідовласих дідусів.

«Розвіяти міф про те, що благодійність – справа лише багатих і знаменитих – над цим працює Український форум благодійників, перша в Україні асоціація благодійних фондів та організацій, - зазначила Леся Ярошенко, координатор інформаційних проектів УФБ. – Ідея аудіокниг для людей із вадами зору, як магніт, притягувала ресурси. Студенти й актори віддавали свій час і талант, партнери проекту – матеріальну й технічну базу, а також досвід і авторитет. І оскільки вони робили це разом – в результаті кожен отримав більше, ніж прагнув. Завдяки цій аудіокнизі благодійність увійшла в життя кожного учасника проекту як хобі, до якого хочеться повертатись і кликати друзів».

- Ми не зупинимося, - пообіцяла партнерам юна волонтерка Єлизавета Олійник, - бо далі плануємо запис віршів Михайля Семенка, Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри та окремих авторів доби «Розстріляного Відродження» (Юрій Клен, Михайло Драй-Хмара, Василь Еллан-Блакитний тощо). Крім того, у планах ініціаторів проекту - закупити аудіопрогравачі в подарунок кільком офтальмологічним відділенням київських лікарень.

Джерело